Закарпаття: Перші кроки з реалізації субпроекту Світового банку зроблено

  • Дата новини:
  • Компонент:
  •  
  • Субпроект:

Інтерв’ю надає Ганна РОМАНКО, консультант з управління субпроектом Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей в Закарпатській області»

 

Минулого року розпочалася реалізація субпроекту Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей в Закарпатській області». Його мета — підвищення своєчасності та якості надання медичних послуг пацієнтам із серцево-судинними захворюваннями. 

ВЗ?Чому саме серцево-судинні захворювання було обрано для реалізації субпроекту?

Ганна РОМАНКО, консультант з управління субпроектом Світового банку «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей в Закарпатській області»

— За статистикою, найвища смертність в області саме від цих хвороб. Крім того, враховувалися такі показники, як відсутність якісних доріг і неможливість доправлення, скажімо, пацієнтів із гострим коронарним синд­ромом протягом двох годин, необхідних для проведення стентування, до кардіодиспансеру з більшості районів області, особливо гірських, тощо.

ВЗ?Які заходи у рамках субпроекту передбачено реалізувати?

— Впровадження запланованого відбуватиметься в кілька етапів. По-перше, це дооснащення необхідною апаратурою обласного кардіодиспансеру та новоствореного відділення інтервенційної кардіології Хустської центральної районної лікарні, а також часткове укомплектування первинної ланки електрокардіографами та глюкометрами. По-друге, буде придбано програмне забезпечення та створено робочі місця для ведення реєстру пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями й закуплено 22 автомобілі швидкої медичної допомоги класів B і C. По-третє, проводитиметься навчання кардіохірургів за кордоном, а лікарів і медсестер первинної ланки та лікарів екстреної медичної допомоги — у нас. Зокрема це буде курс надання невідкладної медичної допомоги хворим із серцево-судинною патологією.

Виконання поставлених завдань дасть змогу забезпечити доступність інтервенційної терапії при гострому коронарному синдромі на всій території Закарпатської області, довести показники охоплення населення цим методом лікування до європейських (400-500 на 1 млн населення) та раціональніше використовувати бюджетні кошти.

ВЗ?Який обсяг фінансування суб­­­проекту?

— Загалом проектом передбачено фінансування у сумі понад 7 млн дол., з яких частка Світового банку становить 6,5 млн дол., а решту коштів має бути виділено з місцевого бюджету. Перші гроші ми отримали в листопаді минулого року.

ВЗ?Чи виконує свої зобов’язання щодо співфінансування субпроекту Закарпатська область?

— На сьогодні фінансування забезпечено лише на 8% із запланованих 10%. Але мушу зауважити, що попередньо для області була передбачена сума в розмірі 4 млн дол. за рахунок позики Світового банку. Проте за результатами нашої роботи її розмір було збільшено. Ми переконали спеціалістів як МОЗ, так і Світового банку, що для повноцінної реалізації субпроекту нам потрібно більше коштів. Приміром, спочатку ми не передбачили придбання автомобілів швидкої допомоги. Але з огляду на те, що доправлення пацієнта в умовах Закарпаття часом ускладнене через низьку якісь доріг і гірську місцевість, нам вдалося обґрунтувати їх необхідність.

ВЗ?Які етапи субпроекту вже реалізо­вано?

— Розроблено протоколи з гострого коронарного синдрому для первинної і вторинної ланки та розіс­лано в усі медичні заклади. Проведено тренінги для понад 200 медиків щодо діагностики, профілактики й надання допомоги пацієнтам з ішемічною хворобою серця, з акцентом на гострий коронарний синдром.

Також у Хустській центральній районній лікарні за кошти місцевого бюджету проведено ремонт відділення інтервенційної кардіології. Він був запланований на 2016 рік, але оскільки гроші обласна рада виділила у 2015 році, ми виконали його раніше.

ВЗ?На сайті проекту можна ознайомитися з календарним планом його реалізації в Закарпатській області. Чи вкладаєтесь ви в прописані у ньому терміни?

— Так, йдемо за графіком, а також звітуємо після реалізації того чи іншого пункту, обґрунтовуємо, якщо в плані щось не так. Наприклад, порівняно з 2013 роком змінилися медичні індикатори. Субпроект розрахований лише на два роки, а нас просять, аби ми показали зростання за вказаними індикаторами протягом п’яти років — саме стільки діє проект в Україні загалом.

Світовий банк також звертає особливу увагу на те, щоб ми йшли в унісон з перспективами реформування охорони здоров’я в державі. Тобто експерти Світового банку спільно з представниками МОЗ дозволили нам відкрити відділення інтервенційної кардіології на базі Хустської цент­ральної районної лікарні, бо ми зуміли довести, що в процесі реформування цей медичний заклад стане лікарнею інтенсивного лікування одного з госпітальних округів, де обслуговуватиметься не менше ніж 150-200 тис. осіб на рік. Загалом, ми робимо все, щоб підтвердити: Закарпаття може запроваджувати новітні методики, знає, як це зробити, і здатне реалізувати складні проекти. До речі, коли ми закупимо обладнання (вже направлено матеріали до Світового банку для попереднього узгодження щодо їх відповідності світовим стандартам), то згадане відділення у Хусті запрацює не у 2017 році, коли субпроект буде завершено, а значно раніше.

ВЗ?Наскільки завдяки реалізації субпроекту буде покращено роботу первинної медичної ланки?

— Ми маємо створити обласний електронний реєстр пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями й IT-мережу, забезпечити заклади первинної і вторинної ланки електрокардіографами, глюкометрами і дефібриляторами. Сказати, що наші амбулаторії будуть укомплектовуватися лише за рахунок позики, ми не можемо. Зараз вони не стоять порожніми: є певне обладнання та спеціалісти, які вже працюють. Але ми значно розширимо їх можливості за рахунок проекту. Обласний медичний інформаційно-аналітичний центр робить зріз по районах і готує базові показники щодо оснащеності амбулаторій, згідно з ним і проводитиметься комплектація. Ці заходи мають сприяти зростанню рівня виявлення потенційних пацієнтів для проведення превентивного коронарного стентування й охопленню диспансеризацією близько 75% дорослого населення області.