Назва кластеру:
Інформація і комунікація
Термін реалізації:
2015 - 2020 роки

Характеристика об'єкту

Основою кластеру «Інформаційно-комунікаційний супровід реформи охорони здоров'я» має стати відповідна стратегія, набір інформаційних продуктів та cистема заходів, що передбачає співпрацю із засобами масової інформації та громадськими організаціями, які, через партнерство з Міністерством охорони здоров’я України, стануть основними каналами поширення інформації та отримання зворотнього зв’язку стосовно всіх аспектів перебігу медичної реформи.

Основні завдання реалізації кластеру

  1. Розробка інформаційно-комунікаційної Стратегії (ІКС), мета якої - всебічна підтримка та супровід реформи охорони здоров’я в Україні.
  2. Створення та втілення в життя системи інформаційної підтримки реформи, яка буде складатися із наступних компонентів: центр створення контенту, система каналів розповсюдження інформації та залучення аудиторії, механізми аналізу та урахування зворотнього зв’язку з аудиторією.
  3. Формування інформаційної політики державних установ в центрі та на місцях, залучених до реалізації реформи охорони здоров’я в Україні, зокрема системи внутрішніх та зовнішніх комунікацій, спільного використання ресурсів, професійної підготовки та оптимізації витрат.

Умови, в яких виконуються завдання кластеру

Умови в країні, в яких виконуються завдання кластеру, не є сприятливими через низку причин та об’єктивних і суб’єктивних факторів.

Індикатори реформ

Серед ключових особливостей, які впливатимуть на процес виконання всього комплексу робіт в рамках субпроекту необхідно, в першу чергу, згадати такі:

  1. низький рівень довіри громадян до державних установ;
  2. низький рівень обізнаності ключових аудиторій щодо суті, перебігу та результатів медичної реформи;
  3. сумнів споживачів щодо якості та ефективності медичних послуг;
  4. невисокий рівень обізнаності щодо останніх досягнень медичної науки та практики, профілактики і лікування хвороб.

Спеціалісти стратегії One Voice Policy, які працюють у центральних державних установах, нещодавно відзвітували про хід реформ в Україні. Згідно з дослідженнями аналітичних агентств GFK Україна і TNS, громадськість дуже погано проінформована про хід реформування сфери охорони здоров’я. Лише 22% опитаних чули або читали про прогрес у реформуванні цієї сфери.

Індикатори реформ

В той же час, реформу охорони здоров’я згадав серед «аутсайдерів» Секретар Національної ради реформ Дмитро Шимків у вступному слові до Звіту роботи ради за 9 місяців 2015 року «Моніторинг прогресу реформ». Згідно до карти індикаторів Звіту реформа системи охорони здоров’я значно відстає від графіку. image Це підтверджують дослідження аналітичних агентств GFK Україна і TNS: громадськість незадовільно оцінює хід реформування у сфері охорони здоров’я. Так 49% опитаних вважають що змін немає зовсім, а 34% - що змін немає майже.

Темпи реформ

Серед негативних факторів окремо необхідно згадати ситуацію, що склалася в системі комунікацій та інформування ключових аудиторій в галузі охорони здоров’я:

  1. відсутність надійних інструментів комунікацій та забезпечення відкритості і доступу до інформації;
  2. недостатня кваліфікація персоналу щодо проведення дієвої комунікаційної роботи з цільовими аудиторіями;
  3. відсутність загальної інформаційної стратегії що враховувала б інтереси цільових груп, недержавних організацій та регіональних представництв МОЗ України;
  4. низький рівень співпраці із засобами масової інформації та лідерами думок і настроїв;
  5. недостатня активність у сфері використання сучасних медіа-технологій та соціальних медіа, неготовність до активної ролі, яка передбачає не тільки поширення, а і самостійне створення необхідного для аудиторії контенту.

За таких умов критично важливою є встановлення стабільних та ефективних каналів обміну інформацією з населенням, створення і поширення відповідних повідомлень і отримання відгуку від зацікавлених в успіху реформи сторін.

Результати кластеру

Стратегічною метою субпроекту є підвищення довіри з боку громадян України до державної системи медичних послуг через надання повної, об’єктивної та своєчасної інформації про перебіг та результати медичної реформи в Україні.

Створення системи зворотного зв’язку із громадою для оперативного реагування та коригування компонентів реформи. Активне використання учасниками процесу реформ, фахівцями, експертами, державними установами і організаціями сучасних інформаційно-комунікаційних технологій з метою підвищення ефективності власної діяльності і оптимізації витрат.

Етапи здійснення кластеру:

  1. Розробка Інформаційно-комунікаційної стратегії (ІКС).
  2. Впровадження ключових компонентів ІКС. Уточнення та адаптація ІКС.
  3. Моніторинг та оцінка результатів.

Перший етап - Розробка Інформаційно-комунікаційної стратегії (ІКС)

Стратегія інформаційно-комунікаційної підтримки реформи розробляється з урахуванням характеристик ключових сегментів аудиторії.

Такими сегментами є масова аудиторія, професійне середовище (медичні працівники та фахівці), журналісти та медіа-активісти, представники державного управління, а також активісти і організації громадського сектору.

Масова аудиторія - це широкі верстви населення України:

активна частина українських громадян вікової категорії від 18 до 55 років, соціально активні Інтернет-користувачі, люди, які мають власну свідому громадянську позицію, лідери думок та настроїв.

Професійне середовище:

співробітники лікувальних медичних установ державного сектору, власники медичних компаній, представники вищої та середньої ланки менеджменту таких компаній, співробітники інших установ системи МОЗ; військові лікарі і медичні співробітники медичних установ Міністерства оборони України; науковці, студенти профільних ВНЗ. 

Шляхом проведення початкового соціологічного опитування мають бути визначені чіткі індикатори ставлення до поточних проблем в медичній сфері, що є об’єктом реформування. Подібні опитування будуть також проводитись періодично з метою моніторингу інформаційно-комунікаційної кампанії – для коригування повідомлень та каналів комунікацій, та як оцінка результатів комунікаційної кампанії – змін у суспільній свідомості та ставленні до медичної сфери та медичної реформи.

Результати опитування мають бути узагальнені, проаналізовані та включати як відповідну статистичну, так й аналітичну інформацію, а також рекомендації щодо використання результатів у національних інформаційних і іміджевих кампаніях.

Другий етап - Впровадження ключових компонентів інформаційно-комунікаційної стратегії супроводу реформи охорони здоров’я, широке висвітлення перебігу реформ

Отримані результати стартового опитування і тестування мають стати перевіркою цілей та завдань комунікаційної стратегії, визначити головні повідомлення, характеристики контенту для поширення, основні та додаткові канали комунікацій, інструменти вимірювання їх ефективності.

Визначення компанії (служби) для розробки методів та технологій реалізації комунікаційної стратегії супроводу реформи охорони здоров’я буде відбуватись на конкурсній основі через розгляд поданий тендерних пропозицій. Розроблена та затверджена комунікаційна стратегія та план її реалізації стануть обов’язковими в формуванні медіа-планів інформаційних кампаній, які також будуть сегментовані по цільовим групам: «Масова аудиторія», «Професійне середовище», «Представники державних установ» тощо.

Для кожної цільової групи буде розроблена окрема інформаційна кампанія, в залежності від методики впливу та формування громадської думки. Розподіл каналів комунікацій відбуватиметься в залежності від цільових груп.

Цільові групи  Канали комунікацій
Масова аудиторія ТВ, радіо, центральні та регіональні ЗМІ, Інтернет,соціальні мережі, соціальна реклама, івент-заходи. 
Професійне середовище Профільні конференції та семінари, обмін досвідом, навчання, тренінги,професійні конкурси, корпоративні та роз’яснювальні видання
Представники влади, ЗМІ, НУО/ГО Круглі столи, прес-конференції, прес-тури, конкурси для журналістів та НУО/ГО

 

Ключовим форматом інформаційно-комунікаційної кампанії мають стати життєві історії, які відповідатимуть на головні проблемні питання медичної сфери і демонструватимуть переваги нової системи охорони здоров’я.

Зважаючи на інституційну і професійну слабкість інформаційно-комунікативного супроводу реформи на центральному та місцевому рівнях в рамках проекту планується запровадження навчання та вивчення зарубіжного досвіду для формування професійних PR-працівників в сфері медичних комунікацій.

Основними індикаторами результату інформаційних кампаній стануть зменшення негативного ставлення громади до системи охорони здоров’я через повідомлення в ЗМІ та збільшення таких повідомлень про переваги та перспективи медичної реформи, яка зорганізована спільно з громадою та контролюється нею.

Третій етап – моніторинг та оцінка результатів

Оцінка ефективності інформаційно-комунікаційної кампанії виходитиме з досягнення очікуваних результатів Субпроекту, які включають наступне:

  1. створення та функціонування ефективної системи комунікацій щодо реформи охорони здоров’я в Україні;
  2. налагодження ефективної системи комунікацій із цільовими групами населення, засобами масової інформації, громадськими організаціями, регіональними представництвами МОЗ України та створення системи обміну інформацією між цими групами;
  3. вплив на громадську думку через канали комунікацій та побудова в свідомості громади нової моделі медичної допомоги в країні;
  4. підвищення рівня комунікативної спроможності ключового персоналу, зайнятого у галузі реформування охорони здоров’я.

Показники, що дадуть змогу оцінити результати реалізації кластеру та досягнення його цілей

За результатами реалізації Субпроекту очікується досягнення наступних конкретних результатів:

  1. збільшення кількості повідомлень ЗМІ про перебіг медичної реформи, її переваги та перспективи;
  2. збільшення числа звернень представників ЗМІ та громадських організацій із запитами щодо інформації про перебіг реформи та її подальше використання;
  3. збільшення числа соціальних акцій для пропаганди здорового способу життя;
  4. збільшення числа звернень громадян до веб-сайту та «гарячої лінії»;
  5. зменшення негативних повідомлень про недоліки медичної системи.

Субпроект планується впроваджувати за рахунок коштів позики Світового банку та потенційного співфінансування за рахунок коштів місцевих бюджетів пілотних областей, що беруть участь в субпроекті. Загальна сума, необхідна для реалізації субпроекту складає 1,94 млн. дол. США.

Матеріали:
Назва Файл укр Файл англ