Назва кластеру:
Реформа системи фінансування
Термін реалізації:
2015 - 2020 роки

Загальний опис

Реформа фінансування охорони здоров'я – основний компонент реформи національної системи охорони здоров'я України.

        Уряд України має багато можливостей для того, щоб скористатися відповідним досвідом багатьох розвинутих країн та країн, що розвиваються, використавши для реформи фінансування зазначеної галузі різні цільові механізми, у  тому числі стратегічні закупівлі медичних послуг через (i) розподіл учасників системи охорони здоров’я на закупівельників і надавачів медичних послуг та збільшення рівня автономії надавачів послуг; (ii) запровадження проспективних механізмів оплати діяльності надавачів медичних послуг, що базуються на результатах за принципом "гроші йдуть за пацієнтом" та забезпечення належного задоволення потреб населення у медичній допомозі при максимально можливо високій економічній ефективності надання послуг; (iii) забезпечення універсального доступу всього населення до медичних послуг в межах гарантованого базового пакету послуг, що надаються безоплатно та/або частково оплачуються пацієнтами, а також створення і запровадження ефективної системи направлень пацієнтів між різними організаційними рівнями системи медичного обслуговування; (iv) фінансовий захист найбідніших та інших вразливих цільових груп населення, (v) поліпшення забезпечення населення необхідними лікарськими засобами в межах програм протидії певним найбільш значущим захворюванням через впровадження розподілу відповідальності та мотиваційних заходів для пацієнтів і медичного персоналу.

        Реформа фінансування національної системи охорони здоров'я має передбачати перехід до використання моделі єдиного платника, який відповідатиме за закупівлі медичних послуг та забезпечення відповідних потреб населення у медичній допомозі у межах гарантованого державою пакету безоплатної медичної допомоги шляхом укладання контрактів із стратегічної закупівлі відповідних медичних послуг з надавачами цих послуг.

        Передбачається, що у перспективі для вирішення цього завдання на національному рівні буде визначено відповідного агента-платника, який функціонально підпорядковуватиметься МОЗ і діятиме на центральному та регіональному рівнях. Це рішення дозволить забезпечити відповідне об’єднання фінансових ресурсів національної системи охорони здоров’я, необхідне для подолання однієї з найважливіших її проблем, яка полягає у фрагментації ресурсів. На початковому етапі, що передбачає пілотування нової платіжної системи у межах Проекту, функції агента-платника та його регіональних підрозділів будуть покладені відповідно на МОЗ України та структурні підрозділи з питань охорони здоров’я обласних державних адміністрацій та міста Києва (далі – ДОЗ), які в даний час, згідно з національним законодавством, виконують функції основних розпорядників бюджетних коштів у системі охорони здоров’я, шляхом відповідного розширення їх функціоналу та зміцнення кадрового і технічного потенціалу.

        Наразі кошти для формування бюджетів охорони здоров'я виділяються місцевим органам влади за формулою, що залежить від чисельності населення, після чого місцеві органи влади, відповідальні за розробку та затвердження бюджетів відповідних адміністративно-територіальних одиниць, формують та затверджують бюджети на охорону здоров’я для територій відповідної юрисдикції. Де-юре законодавча процедура надає обласним та іншим місцевим органам влади певну свободу розподілу ресурсів між медичними закладами з урахуванням їх  потреб та ефективності роботи, але де-факто ці можливості є незначними через встановлені бюджетним законодавством обмеження (так звані захищені статті бюджету часто поглинають більшість ресурсів) та жорсткі правила розподілу ресурсів, які здебільшого все ще використовують підходи, що базуються на вхідних даних.

         З метою забезпечення переходу від цієї чинної нині неефективної моделі фінансування діяльності надавачів медичних послуг до фінансування їх діяльності на основі методів, які базуються на оплаті за результат, в межах Проекту в Україні буде розроблена, випробувана та впроваджена нова система фінансування лікарень на основі діагностично-споріднених груп (ДСГ).

        Запровадження нової системи фінансування також вимагатиме запровадження якісно нових взаємовідносин між закупівельниками та надавачами медичних послуг, що мають базуватися на прямих договірних відносин між цими суб’єктами. Тому здійснення зазначеної реформи вимагатиме зміни господарсько-правового статусу лікарень з метою підвищення рівня їх господарської, фінансової та управлінської автономії та запровадження якісно нової системи їх внутрішнього управління, спрямованої на забезпечення надання якомога більш якісних медичних послуг при максимально можливо низьких витратах.

        В рамках запровадження нової системи фінансування лікарень на основі ДСГ також надзвичайно важливо зміцнити здатність органів влади, на які буде покладено функцію агента із закупівлі медичних послуг за бюджетні кошти, до забезпечення ефективного медичного та фінансового аудиту/моніторингу діяльності лікарень, забезпечити чіткі мотиваційні заходи для покращення якості моніторингу повторних звернень за медичною допомогою та інших можливих форм поведінки надавачів медичних послуг, спрямованих на завищення витрат, пов’язаних з наданням послуг, а також встановити чіткі вимоги щодо контролю бюджетних видатків (наприклад, витрати на послуги, що виходять за межі попередньо погодженого договором про закупівлю обсягу послуг, можуть підлягати відшкодуванню за спадною шкалою).

        Цілі реформування системи фінансування в рамках Проекту наступні:

            a. Підготувати умови для розробки та апробації нової системи фінансування лікарень, що передбачає відшкодування їх витрат залежно від кількості пацієнтів, ступеню клінічної складності пролікованих випадків та пов’язаних з цим ресурсних потреб на основі класифікації пацієнтів за допомогою ДСГ.

            b. Розробити нову стратегію фінансування медичних послуг, яка передбачатиме також реформування системи фінансування первинної та амбулаторної допомоги і запровадження мотивацій до забезпечення лікування пацієнтів на тому найнижчому організаційному рівні системи медичного обслуговування, на якому їхні захворювання можуть бути належним чином виявлені та проліковані.

            c.  Розробити правові та інституційні засади здійснення  стратегічних закупівель медичних послуг за бюджетні кошти та уніфіковані форми контрактів, що регулюють порядок взаємовідносин між закупівельниками цих послуг в особі МОЗ та ДОЗ та конкретними надавачами  послуг, починаючи з рівня лікарень.

        На початковому етапі Проект підтримає перегляд і удосконалення системи ведення документів та інформаційних систем лікарень з метою збору всієї інформації, необхідної для впровадження ДСГ, створення відповідної інституційної інфраструктури, забезпечення навчання персоналу з кодування ДСГ та аналізу пов’язаних з цим статистичних даних, закупівлі комп’ютерного обладнання та розробку програмного забезпечення, необхідного для запровадження ДСГ на основі обраної  МОЗ України за основу австралійської модифікації системи ДСГ. Також має бути забезпечене відповідне навчання персоналу МОЗ, ДОЗ та лікарень, який відповідатиме за розробку та укладення договорів про стратегічну закупівлю медичних послуг, в межах яких відбуватиметься розміщення та використання бюджетних ресурсів у лікарнях на основі методології ДСГ.

        Також, після прийняття МОЗ рішення щодо затвердження нової стратегії  фінансування галузі, будуть підготовлені проекти законодавчих пропозицій щодо інших реформ у сфері фінансування охорони здоров’я. Для повного запровадження в галузі нових критеріїв розподілу фінансових ресурсів та системи оплати діяльності надавачів медичних послуг необхідний перехідний період тривалістю 4-5 років. Проект закладатиме основу для забезпечення цього переходу, створюючи необхідні інформаційні, інституційні та регуляторні засади.

Матеріали:
Назва Файл укр Файл англ