Назва кластеру:
Реформа системи фінансування
Термін реалізації:
2015 - 2020 роки

Характеристика об'єкту

Проблеми, розв’язанню яких має сприяти  реалізація кластеру

     Фінансування є однією з головних функцій системи охорони здоров’я, від ефективності організації якої прямо залежить успіх та стабільність виконання решти функцій цієї системи (управління, забезпечення ресурсами та надання послуг). Забезпечення адекватного своєчасного та раціонального  фінансування системи дозволяє покращити рівність доступу  населення до основних медичних послуг, і сприяє стимулюванню  постачальників медичних послуг до надання медичних послуг відповідної якості при одночасному забезпеченні економічної ефективності.

     Відсутність в Україні конкуренції та селективного контрактування постачальників медичних послуг за допомогою механізму стратегічних закупівель на основі орієнтованих на результат методів оплати та використання моделі фінансування  постачальників за рахунок коштів бюджету на основі постатейного кошторису доходів та витрат зумовлює штучну рівність постачальників та непропорційність розподілу між ними фінансових ресурсів – розміри фінансування залежать не від обсягів, складності та якості їх діяльності та реальних пов’язаних з наданням медичної допомоги витрат конкретних постачальників, а від таких вхідних показників як кількість медичного персоналу, потужність ліжкового фонду тощо. На додаток до цього, внаслідок відсутності чіткого розподілу функцій з надання послуг між різними рівнями надання медичної допомоги має місце  значне дублювання функцій між постачальниками різних рівнів, що зумовлює додатковий фінансовий тиск на бюджети різних рівнів.

     Відсутність адекватних  нормативів використання ресурсів, недосконалість механізму обчислення пов’язаних з наданням медичної допомоги витрат (вартості медичних послуг) призводить до підриву фінансової стійкості постачальників і зниження зацікавленості медичного персоналу у здійсненні своєї професійної діяльності у відповідності з вимогами стандартів якості та професійної етики.

     Усе це свідчить про необхідність кардинальної реформи системи фінансування охорони здоров’я, у рамках якої має бути забезпечено перехід  до моделі фінансування постачальників медичних послуг  за  надані ними послуги відповідно до договорів про медичне обслуговування населення з використанням проспективних орієнтованих на результат методів оплати діяльності постачальників.

     У межах даного  кластеру Проекту  планується  протягом п’яти років запровадити в Україні нову систему фінансування лікарень , яка базується на використанні класифікації пролікованих випадків стаціонарної допомоги з використанням системи DRG(діагностично-споріднених груп – ДСГ), яка сприятиме адекватному визначенню місця надання медичної допомоги, підвищенню ефективності використання переданих лікарням фінансових, кадрових та матеріально-технічних  ресурсів , оптимізації  мережі закладів охорони здоров’я вторинного та третинного рівнів, підвищенню якості та доступності надання медичної допомоги, переходу до фінансування постачальників медичних послуг  відповідно до обсягу  наданої медичної допомоги, її складності та якості.

 

Для запровадження системи ДСГ в Україні МОЗ України здійснено такі  попередні кроки:

     1) На основі підготовленого  міжнародними експертами Світового банку та спеціалістами МОЗ України проекту Стратегії впровадження ДСГ в Україні* наказом від 29.08.2014 р. № 605 «Про затвердження Плану заходів із впровадження системи діагностично-споріднених груп в Україні» затверджено План заходів із запровадження системи діагностично-споріднених груп в Україні.

     2) Для обґрунтування вибору базової системи ДСГ, на основі якої відбуватиметься адаптація цієї системи для використання в умовах України, в рамках робочої групи МОЗ України з опрацювання соціальних стандартів та фінансових нормативів бюджетної забезпеченості у сфері охорони здоров'я було створено відповідну підгрупу.

         На своєму засіданні 20.03.2014 року шляхом відкритого голосування зазначена робоча група МОЗ України  прийняла  протокольне рішення визначити австралійську систему діагностично-споріднених груп (AR-DRG) як базову для створення української системи ДСГ.

     3) Визначено перелік 100 пілотних закладів охорони здоров’я для впровадження системи ДСГ, який затверджено наказом МОЗ від 17.03.2015 р. №150 «Про затвердження Переліку пілотних закладів охорони здоров’я для впровадження системи діагностично-споріднених груп».

     4) У структурі ДЗ «Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України» створено відділ статистики діагностично-споріднених груп. Ведеться робота зі створення в перспективі Центру ДСГ, як окремої юридичної особи.

 

Мета та очікувані  результати реалізації кластеру

     Мета кластеру – розроблення та запровадження нового, орієнтованого на використання оплати за результат, механізму фінансування закладів охорони здоров'я, які надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу населенню, спрямованого на забезпечення надання пацієнтам відповідних доступних, якісних та економічно ефективних медичних послуг.

 

Основні очікувані результати реалізації кластеру:

     1) формування нових правових та інституціональних засад розвитку системи фінансового забезпечення у сфері охорони здоров'я;

     2) забезпечення раціонального використання державних фінансів та зміцнення фінансової дисципліни, зростання ступеня прозорості процесів формування та виконання бюджетів у сфері охорони здоров’я, оперативного реагування на виникнення або загрозу виникнення ризиків неефективного використання державних фінансів та фінансових порушень;

     3) забезпечення автономії  державних та комунальних закладів охорони здоров’я з наданням  їм:

        - свободи контрактування та можливостей самостійно вирішувати питання оперативного  перерозподілу коштів між різними напрямами витрат;

        - права самостійно забезпечувати управління людськими ресурсами (планування кількості та добір персоналу, вдосконалення методів його діяльності та мотивації його професійного розвитку);

       - права самостійно забезпечувати управління матеріально-технічними ресурсами та відповідними інвестиціями (кількість ліжок та інтенсивність їх використання, ефективність використання обладнання, приміщень тощо);

       - самостійно визначати показники ефективності та продуктивності своєї діяльності та застосувати їх при у процесі планування своєї подальшої діяльності та при оплаті праці персоналу;

     4) перехід від моделі фінансування державних та комунальних закладів охорони здоров’я на основі їх утримання за рахунок коштів відповідних бюджетів до моделі фінансування за надані ними послуги відповідно до договорів про медичне обслуговування населення, в умовах яких заклади охорони здоров’я отримують стимули до підвищення якості медичної допомоги та економічної ефективності процесу її надання;

      5) забезпечення більшої гнучкості та фінансової стабільності державних та комунальних закладів охорони здоров’я в умовах ринку за рахунок:

        - надання їм можливості поряд із своєю основною діяльністю з надання гарантованих державою безоплатних медичних послуг населенню за державні кошти здійснювати в межах законодавства додаткову  господарську діяльність з надання платних медичних послуг з інвестуванням отриманих при цьому додаткових фінансових ресурсів у подальший розвиток своєї основної діяльності та поліпшення оплати праці персоналу;

        - надання їм можливості розміщувати вільні кошти на депозитних рахунках у банках та отримувати  інвестиційні кредити під гарантії власника (органу управління), необхідні для забезпечення розвитку своєї основної діяльності;

      6) практична реалізація принципу «гроші йдуть за пацієнтом», що асоціюється з переходом до оплати діяльності постачальників медичних послуг в залежності від результатів їх роботи та спрямована на максимальне  врахування потреб, прав та інтересів пацієнтів як споживачів медичних послуг;

      7) створення умов для розвитку конкуренції у середовищі постачальників  медичних послуг як інструменту підвищення якості та ефективності у сфері медичного обслуговування;

      8) підвищення загального рівня виконання вимог законодавства у частині реалізації конституційного права людини  на охорону здоров’я та медичну допомогу.

 

Орієнтовні індикатори оцінки результатів реалізації кластеру та досягнення його цілей

Індикаторами оцінки успішності  реалізації кластеру очікується досягнення наступних конкретних результатів:

      1) створення інституційних та нормативно-правових засад, необхідних для  розробки та запровадження,  технічної підтримки та подальшого розвитку національної  системи ДСГ;

      2) формування адекватних знань та практичних навичок персоналу, який буде впроваджувати систему ДСГ в Україні;

      3) успішна реалізація  пілотного проекту із впровадження системи ДСГ у відібраних МОЗ України пілотних закладах охорони здоров’я;

     4) впровадження системи ДСГ у всіх державних та комунальних закладах охорони здоров’я України, що надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу (на кінець строку реалізації Проекту);

     5) перехід закладів охорони здоров'я, які надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану) медичну допомогу населенню, на фінансування за допомогою системи ДСГ (на кінець строку реалізації Проекту).

Матеріали:
Назва Файл укр Файл англ