Назва кластеру:
Розвиток електронної охорони здоров'я (eHealth)
Термін реалізації:
2015 - 2020 роки

Характеристика об'єкту

Обґрунтування Субкомпоненту

1.    На сьогодні в системі охорони здоров'я України має місце низька ефективність управління інформацією в системі охорони здоров'я, перш за все у тому, що стосується поганої доступності, достовірності та оперативності даних. Зокрема це стосується відповіді на епідемію неінфекційних хвороб, у т.ч. серцево-судинних захворювань, на які припадають найвищі показники захворюваності та смертності в Україні.

      Основними причинами такого стану речей є (і) неефективне управління інформацією про галузь охорони здоров'я (головно на основі ізольованих реєстрів даних та застарілого заповнення статистичних форм) та (іі) недостатнє та нескоординоване використання у галузі охорони здоров’я сучасних інформаційно-комунікаційних технологій. Зокрема:
   •    управління даними у медичних закладах та статистичних системах в деяких випадках нерегульованим, а в інших - зарегульованим, внаслідок чого має місце незбалансоване управління медичними даними, через які отримуються результати, не зіставні  із докладеними до управління даними зусиллями;
   •    інформаційний простір системи охорони здоров’я є фрагментованим, на національному рівні важко отримати значення багатьох індикаторів, відсутні оперативні та надійні дані за більшістю параметрів охорони здоров'я - ось лише деякі з цих прогалин:
      - вид, обсяги та якісні характеристики наданої пацієнтові медичної допомоги;
      - вид, обсяги та умови виписки пацієнту та отримання ним лікарських препаратів засобів та виробів медичних;
      - аналітичні дані щодо планування потреби у лікарських засобах, виробах медичних для окремих декретованих категорій пацієнтів (пацієнти з гіпертонічною хворобою, гострим коронарним синдромом тощо);
     - ресурсне забезпечення закладів охорони здоров’я (кадровий склад, залишки лікарських засобів, основні засоби для здійснення діяльності та ін.)
    - відсутній повний обсяг необхідних галузевих нормативно-правових актів щодо розвитку, впровадження, функціонування та розвитку інформаційних технологій;
    - відсутнє нормативне регулювання інформатизації охорони здоров’я:
  •    навіть незважаючи на наявність випадків успішного використання інформаційних технологій у медичних закладах, відсутнє широке застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій безпосередньо у медичній практиці;
  •    відсутні формалізовані критерії визначення економічної ефективності впровадження та експлуатації інформаційних технологій;
  •    у медичних закладах практично відсутні кваліфіковані спеціалісти з питань медичної інформатики;
  •    технічна та моральна застарілість обладнання або несумісність інформаційно-комунікаційних систем, що функціонують;  
  •    відсутність належного захисту інформації у більшості наявних інформаційних систем та  мереж передачі інформації;
  •    відсутня можливість обміну даними з електронними ресурсами зовнішніх відомств (наприклад, базами даних Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування).

2.   Тим не менш, вже є деякі нові зусилля з впровадження електронної охорони здоров'я. Через них інформаційні системи управління охороною здоров'я дістають підтримку, ступінь якої здебільшого залежить від динамічності та спроможності керівництва регіону та конкретного закладу охорони здоров'я. Галузь інформаційно-комунікаційних технологій в Україні добре реагує на ці зусилля та пропонує низку рішень на різних рівнях впровадження.

      Водночас, загальний поступ не добре координується та стимулюється органами державної влади центрального рівня: немає внутрішньо логічного регуляторного середовища для розвитку електронної охорони здоров'я, тоді як центральні системи, що могли б забезпечити кращу інтегрованість та збір/ обмін даними, фактично відсутні. До того ж, через відсутність стандартів щодо архітектури та фунціоналу має місце середовище, яке є абсолютно відкритим та нерегульованим з точки зору якості впроваджених систем; при цьому у деяких закладах охорони здоров'я вже впроваджені деякі низькоякісні системи.

     Внаслідок цього загального поліпшення управління інформацією неможливо досягнути завдяки впровадженню більшої кількості часткових рішень з управління даними («більшої кількості форм для заповнення») та проведенню більшої кількості дискусій стосовно кожного окремого рішення у сфері інформаційних технологій, що його передбачається впровадити, а радше через більш системний підхід до закладення нормативно-правових та технологічних підвалин управління інформацією у галузі охорони здоров'я. 

Матеріали:
Назва Файл укр Файл англ